top of page
  • Фото автораРоман Радейко

Як юристам НЕ слід використовувати Chat GPT у судовому процесі: Позиція Верховного Суду



08 лютого 2024 року Верховний Суд сформував позицію щодо використання штучного інтелекту Chat GPT у судочинстві.


22 січня 2024 року представник позивача подав до Верховного Суду заяву про роз`яснення постанови суду касаційної інстанції від 11.12.2023, стверджуючи, що встановив ряд обставин та понять, які підлягають роз`ясненню, з метою їх вірного розуміння та майбутнього застосування норм права при вирішенні спірних правовідносин.


Заявник просить з метою правильного застосування норм права у спірних правовідносин роз`яснити окремі поняття та висновки, а саме  поняття "добровільного зобов`язання"


В обґрунтування цієї необхідності заявник

  1. цитує норми статей ЦК України,

  2. положення підручнику "Цивільне право" (том 2. За редакцією професорів В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького),

  3. а також зміст поняття "добровільне зобов’язання", що надав штучний інтелект "ChatGPT".


Скаржник звертає увагу, що штучний інтелект "ChatGPT" ідентифікував дану правову конструкцію як зобов`язання (у теоретичному розумінні), до якого сторони дійшли добровільно (за власним волевиявленням), без втручання в зміст поняття. Тому, на думку заявника, враховуючи теоретичне визначення поняття "зобов’язання", підлягає роз’ясненню поняття "добровільне зобов’язання", яке вжите судом - визначення суб’єктів, об’єкту та змісту такого поняття, та визначення його відмінності від теоретичного визначення "зобов’язання" (суб’єкту, об’єкту, змісту даного поняття).


Заявник в обґрунтування необхідності роз`яснити поняття "добровільне зобов`язання", вжите у постанові, серед іншого посилається на відповіді, що надав штучний інтелект "ChatGPT" в ході аналізу цього поняття, а також вказує, що вжите судом поняття суперечить теоретичному поняттю, закріпленому в нормах матеріального права.


Позиція Верховного Суду щодо використання ChatGPT


Верховний Суд вказує, що заявник фактично просить Верховний Суд спростувати чи підтвердити те, що з окресленого питання згенерував штучний інтелект "ChatGPT", який не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, що були зроблені судом в судовому рішенні. У такий спосіб заявник поставив під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення цього питання у рішенні, що набуло статусу остаточного, чим знехтував авторитет судової влади.


Суд наголосив на неприпустимості заміни суддівського рішення алгоритмічними висновками, генерованими ШІ, та підкреслив важливість базування правових рішень на чинних нормах права та судовій практиці.


Неприпустимість заміни суддівського розсуду ШІ


Суд виразно засудив дії заявника, який намагався оскаржити судові висновки, спираючись на інформацію, отриману від ChatGPT. Така практика вважається неприйнятною та може підірвати авторитет судової системи.


Верховний Суд підкреслив, що рішення у судових справах мають ухвалюватися виключно суддями на основі закону та судової практики.


Натомість у справі, що розглядав Верховний Суд, учасник використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки - з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.


Протиставлення учасником судового процесу у процесуальній заяві висновків судової палати Верховного Суду з правового питання та штучного інтелекту, що немає нормативного регулювання та науково доведеного підґрунтя для використання, як підстава для роз`яснення рішення суду неминуче спричиняє проблеми з точки зору впливу на авторитет Верховного Суду, його судової практики та довіри до судової влади в цілому.


Рекомендації для юридичної спільноти


Верховний Суд звертає увагу, що  юристи мають бути обережними при використанні ШІ у своїй практиці. Також рекомендується застосовувати ШІ лише як допоміжний інструмент для аналізу та обробки інформації, не дозволяючи технології заміняти юридичне обґрунтування та судові рішення.


Також важливо слідкувати за розвитком юридичних норм та етичних стандартів щодо використання ШІ у правовій сфері.


Рішення Верховного Суду України є важливим кроком у визначенні меж застосування штучного інтелекту в судочинстві. Воно нагадує про необхідність дотримання професійної етики та правових принципів, а також про важливість забезпечення справедливості та незалежності судового рішення: «Навмисне чи недбале зловживання ресурсами суду, в тому числі використання штучного інтелекту без належного розуміння його можливостей як підстава для протиставлення його висновків висновкам суду, можуть підірвати довіру до судової системи. Така поведінка суперечить меті права на звернення до суду


Також «Верховний Суд вважає, що дії заявника у сукупності (подання завідомо безпідставної заяви на роз`яснення постанови касаційної інстанції, право на роз`яснення якої не передбачено статтею 245 ГПК України, апелювання до "позиції" штучного інтелекту "ChatGPT", згенерованого ним у відповідях з окремого питання, що вже розглянув суд) є виявом неповаги до суддів Верховного Суду, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача».


Цікаво, що Верховний Суд враховучи використання та апелювання заявникаом до "позиції" штучного інтелекту "ChatGPT", згенерованого ним у відповідях з окремого питання, що вже розглянув суд визначив дії заявника як зловживання процесуальними правами. Хоча суд мав можливість застосувати до заявника процесуальний примус від попередження до штрафу, Верховний Суду визначив подання даної заяви як зловживання процесуальними правами.


Хоча в майбутньому при подібному використання ШІ у судових процесах до юристів та адвокатів можуть застосовувати реальні санкції як це зараз відбувається у США.


Юристи повинні пам'ятати, що технологія може служити в якості підтримки, але не може замінити людський розсуд та правову відповідальність.



 


184 перегляди0 коментарів

Comments


bottom of page